Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
панькатися — [па/н катиес а] айус а, айеіс :а, айеіц :а, айуц :а … Орфоепічний словник української мови
панькатися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
панькатися — панькамся, кашся, Пр. Доглядати за кимсь, потураючи його примхам; приділяти занадто багато уваги; запобігливо догоджати кому небудь … Словник лемківскої говірки
короводитисья — панькатися, церемонитися … Лемківський Словничок
маніжитися — жуся, жишся, недок., розм. 1) Поводитися манірно; маніритися. 2) з ким, рідко. Те саме, що панькатися … Український тлумачний словник
нюнькатися — аюся, аєшся, недок., зневажл. Те саме, що панькатися … Український тлумачний словник
няньчитися — чуся, чишся, недок., з ким – чим. 1) Те саме, що няньчити. 2) Приділяти кому , чому небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь … Український тлумачний словник
панькання — я, с., розм. Дія за знач. панькати і панькатися … Український тлумачний словник
панькати — аю, аєш, недок., перех., розм. 1) коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати. || Пильно доглядати кого , що небудь; плекати. || Приділяти багато уваги, часу. 2) кому, заст. Панькатися (у 2 знач.). || Запобігливо, догідливо … Український тлумачний словник
попанькатися — аюся, аєшся, док. Панькатися з ким небудь якийсь час … Український тлумачний словник
